“Гіацинтове сонце” Ліни Костенко
Цікаво, а чи дозволяють так звані високоповажні Закони Природи (що їх раювання вихоплюється часом і на довкруж-літературний простір) Сонцю перетворюватися на “гіацинтове”, “цитринове”, “бузкове”, “аквамаринове” (виявляється, насичених кольорів у нас ТАК БАГАЦЬКО!!!)?
Сонцеві? - перепитаєте… - Пхе, не личить…
А коли те Сонце - Поетове? А коли таким його оспівала Ліна Костенко, вималював Іван Марчук, виспівала Ольга Богомолець, спільно замузичили Національний ансамбль солістів “Київська камерата”, диригент (він же - народний артист України!) Валерій Матюхін, гітарист Борис Бельський, піаніст і співавтор аранжування Олексій Прощенков, а видала, звісно, уже згадувана “Либідь”? Вражаюче?!
А щоби пересвідчитися в тому - завітайте, як Ваша ласка, 28 БЕРЕЗНЯ 2010 року в Український дім (місто Київ, вулиця Хрещатик, 2) о 18.00, де й відбуватиметься презентація книги поезій Ліни Костенко, що стали піснями Ольги Богомолець.)
Щоправда, вхід лишень за запрошеннями (але ж чи Нам перед тим пасувати?).
Дійсно, зважаючи на практику попередньої презентації, - можемо сподіватися на:
а) вітальне слово та вступну промову Ліни Костенко;)))
б). “місця навстоячки” - для безбілетників;
в). трансляцію виступу за межами актової зали;
і, зрештою, - на максимальний заряд позитивного драйву!!!
До зустрічі;)))
Щиро, Наталя Мацибок-Стародуб
