Та, що замикає коло…
Наш літературний рік добіг свого завершення. І, здається, викреслив щось подібне до циклічної замкненості: починалося “ПереZAвантаженням”, надихалося “Тінню МУЗИ”, аж вивершилося весняно й сонячно “V.I.P.шами”. Усе, звісно, - для обраних.)))
Бо… Іноді навіть не Ми обираємо текст, а Текст обирає нас: десь отакечки собі муляє та муляє, аж не втримуєшся, розворохоблений неясністю… сподіваннями… - і заклякаєш молитовно побіля мелодики Поезії…
Десь так, мабуть, і вродилася ця книга… Просимо до мистецьки гарного читання.)))
Щиро, Наталя Мацибок-Стародуб
