Я – Атанайя. На відміну від інших персонажів української міфології, маю прізвище – воно записане в іншій графі паспорта. Але користуюся ним рідко – мене й так ніхто ні з ким не плутає. Безперечно, я народилася. Хоча, можливо, цей процес ще не можна вважати завершеним… Якщо це дуже принципово, можу сказати, що – знов-таки, якщо вірити паспорту – ця подія мала місце 8 травня тисяча дев’ятсот якогось там року… Ну, якщо й це принципово, можу уточнити – рік був сімдесят шостий. Я дуже асоціальна, тому мене важко знайти в якихось традиційних схемах. Правда, як створіння цілком матеріальне, я проектуюся на світ у різних там іпостасях – матері, фрілансерки, редакторки, коректорки, бардиці (чи як правильно називається жінка-бард?) та їм подібних. Наразі все – інші несуттєві деталі краще дізнатися на особистій зустрічі.