Дністровий Анатолій

dnistroviy211…народився 1974 року в Тернополі. Засновник і учасник літературної групи «Друзі Еліота» (1993-1996). Член Асоціації українських письменників (1998), Ліберального українського клубу (2007). Кандидат філософських наук (2001). Автор поетичних книг «Проповідь до магми» (1998), «На смерть Кліо» (1999), «Спостереження» (1999), «Жовта імла» (2001), «Покинуті міста» (2004); повісті «Невідомий за вікном» (2001), романів «Місто уповільненої дії» (2003), «Пацики» (2005), «Патетичний блуд» (2005), автобіографічної книги “Гопи і філософія” (2006, 2007); книг есеїв “Злами й консенсус: шість есеїв на захист ліберальної демократії в перехідних умовах” (2008); “Автономія Орфея: варіації на тему поетичної творчості і навколо неї” (2008); а також близько 100 художніх, літературно-критичних, філософських, політологічних публікацій у періодиці, серед них «Національна ідентичність у сучасному світі» (2004), «Трансформація суспільно-політичних поглядів Івана Франка» (1997), «Православ’я та українська континуальність в історіософії Євгена Маланюка» (2001), «Українська ідея: між традиціоналізмом і лібералізмом» (2001), «Континуальність як модель національної історії» (2001). У періодиці виступає також із низкою літературознавчих та культурологічних есе, серед них опубліковано: «Езра Павнд, або межі інтелектуальної поезії» (1999), «Археологія етнічної пам’яті» (2000), «Берклі і творча уява» (2001), «Поезія і містика» (2002), «Поезія юрського періоду» (2002), «Уроки Гельдерліна» (2004), “Навколо Бланшо” (2004), «Творчість і етика» (2007). Перекладав поетичні твори Георга Тракля, Пауля Целяна, Германа Броха, Альберта Еренштайна, Готфріда Бенна, Гергарда Фріча, Вітезслава Незвала, Алеся Рязанова.