…народившись не в урбаністичному мегаполісі, а серед Карпат, у містечку над Ужем, приречений був стати мистцем. Поєднавши в собі кочовий дух угорців із горянським українством, отримав колоритну суміш менталу закарпатців, котра позначилася на креативі. Навчившись виводити каракулі на папері, дуже зацікавився цією справою. У шкільні роки був літстудійцем «Джерела» під керівництвом закарпатської поетеси-вчительки Христини Керити. Друкувався в трьох дитячих альманахах. Філологічний факультет не відбив бажання писати далі. Друкувався в місцевій періодиці, літературному альманасі «Джинсове покоління» (2006). Організатор артперфомансів «Начхати на авангард (осінні медитації)», «Літературний голодомор», «Культовий постмодерн (зимові медитації)», а також ініціатор і співучасник проведення еротлітфесту «Березневі коти». Засновник неформального літературного об’єднання «Ротонда» (горянська братія). Генератор ідей основних їхніх вилазок (цвинтарні декламації та ін.). Створив дві поетичні збірки: «Призма дальтоніка (рапсодія ахроматії)» і «Тіло (симфонія астральності)», які поширюються гутенбергно. Автор кількох статей про літбардак на Закарпатті.