Вургун Самед
(1906-1956) …легенда азербайджанської літератури. Визначальні риси його поезії – оспівування неповторної краси азербайджанської природи та героїчної історії народу, глибоко філософське осмислення гуманістичних цінностей і їх романтизація. Азербайджанська поезія минулого століття своєю народною мовою, образністю й гармонією завдячує насамперед творчості Самеда Вургуна, особливо його епічним поемам «Айгюн», «Мугань», знаменитому віршеві «Азербайджан», а також віршованим драмам «Вагіф» та «Інсан». Попри утиски з боку радянського режиму, його драма «Вагіф» відіграла значну роль у становленні національної самосвідомості азербайджанського народу.

