…народився у 1968 році в місті Києві. Дитинство, завдяки малюванню та рибалці, згадується як щасливий сон. Після більш-менш вдалого (невдалого) навчання у школі, вирішив стати вчителем. Час перебування у вузі (Педінститут імені Горького) виглядає як суцільний анекдот чи студентська розмова (мабуть, одне й теж): «про Бога, літаючі тарілки і загалом… Знову про Бога – Бог усе бачить – Чому? – Бо він у літаючій тарілці…» Від 1987 року до літа 1988 перебував ув ілюзії навколишнього літературного ренесансу. Час перших виступів, надій тощо. Не встиг розчаруватись (дякуючи строковій службі в лавах радянської армії.) Після повернення працював учителем, журналістом, сценаристом та режисером телебачення. Як режисер починав в студії «УНІАР» під керівництвом Сергія Набоки. У 1992 р. вийшла перша книжка віршів «Машины и озера», в 1997 р. «Табукатура» та в 2003 – «Река весеннего завета». Також окремою книжкою виходила поема-тавтограма (всі слова на букву «А») «Аберрация Акакия». Вірші друкувалися в Україні, Росії, Франції та Німеччині. Член НСПУ. Щодо режисерського доробку, більше за все пишається своїми поетичними кліпами, знятими за мотивами української поезії 20–30-х років. Взагалі вважає, що саме за цією лаконічною формою велике майбутнє. «Ніколи не жалкую тільки про прочитані книжки, навіть у найневдаліших є ілюзія композиції, тобто задуму».

…один із найцікавіших російськомовних поетів України. Уважний читач і добрий знавець як української класичної поезії, так і біжучого поетичного процесу. В різні часи друкувався в журналах «Самватас», «Радуга», «Collegium», «Многоточие», «Соты», «Дикое поле», «Хрещатик», «Ковчег»(не-газета), «Шо», «Север» і, звісно ж, «Київська Русь» (Кн. 1 (X), 2007). Зараз співпрацює з камерним хором «Хрещатик». Остання публікація: «Знамя» № 9’2008.