Любі наші ВСІ! Збулося! Уже віддруковано довгоочікувану ПАПЕРОВУ версію книги № 1- 2, 2009 (тобто XXXII - XXXIII, 7516 року). А тому: УСІМ - УСІМ - УСІМ!!! Негайно мобілізуватися, відвідати найближчу книгарню (дивись перелік у розділі “Придбати”) і - ДЕКІЛЬКА ПРИМІРНИКІВ НЕОДМІННО (собі, батькам, коханим, знайомим, родичам, друзям та просто хорошим людям.) ПОСПІШАЙТЕ: цей випуск незабаром стане РАРИТЕТНИМ!!!  А тому - читайте, дивуйтеся, насолоджуйтеся - КОЖНА КНИГА нашого журналу створена САМЕ ДЛЯ ВАС.)

Мабуть, знаково, що з’явитися до читачів у новому, електронному, форматі планувалося іще ген-ген коли… А збулися сподівання напровесні - у час оновлення, зародження нового, не знаного. Будемо сподіватися, що плідно співпрацюватимемо із Вами,  відкриваючи Вас, наших читачів та пошановувачів,  - для себе, а  себе, відповідно  -  Вам.

Новий формат забезпечує зворотний зв’язок, а тому не зволікайте, будьте активними: нас цікавить Ваша думка! Ваше бачення і ставлення до розвитку культури в Україні, Ваші літературні вподобання та смаки, пропозиції нашого удосконалення, новинки регіонального культурного життя - із задоволенням прочитаємо всі Ваші дописи.

Тому, бажаю нам із Вами натхнення, творчих успіхів та плідної співпраці!

Щиро, Наталя Мацибок-Стародуб

І хоча все ще не побачила світ 1-2 (спарена) цьогорічна друкована книжка «Київської Русі», але для користувачів сайту вона вже доступна.

За якийсь тиждень-два на сайті з’явиться 3-4 (спарена) книга, а в травні – 5-6.

Друковані версії дещо запізнюватимуться. Але вони будуть.

На далі не загадуватимемо, але, здається, попереду в «Київської Русі» з’явилися перші ознаки світла.

Відразу зазначу. Ми не переходимо в електронний формат, але ми хочемо дати нашим читачам і симпатикам більше цікавої літератури, спровокувати творення свого літературного і культурного середовища, збагнути нарешті, чи потрібні ми в такому вигляді, чи конче повинні змінюватись.

Уже очевидно, що українська держава підтримує й підтримуватиме лише гопак і хуторянство.

ЧИ є альтернатива? що кожен із нас спроможний зробити задля цього? чи здатні ми оголосити війну жлобству й обмеженості наших еліт?

Власне, відповідей на  три останні питання ми й спробуємо разом із вами дошукатися ЧЕРЕЗ літературу, бо лише вона творить правдиву й об’ємну картину світу, в якому нам випало жити.

Чи буде продовження (і яким воно буде) залежить від кожного.

З повагою,

Дмитро Стус

2009-й рік «Київська Русь» починає спареним номером – культурні та видавничі проекти в Україні стали чи не найпершими жертвами фінансової кризи. Тож «ПереZAвантаження» намагається компенсувати брак обсягу насиченістю. Більшу частину номера складають тексти-переможці спільного конкурсу віртуального часопису «Захід-Схід» та журналу «Київська Русь». Втім, хочемо нагадати, що конкурс триває, ми так само чекаємо на нові відкриття в новому році та будемо раді надати можливість публікації і тим авторам, з якими ми вже познайомилися завдяки конкурсу, і тим, хто ще тільки наважується надіслати свої тексти.

Отже, в новому числі, що з’явиться в книгарнях на початку лютого, маємо добірку поезії Дани Рудик, дуже різноманітну прозу – від Тетяни Мельник, Ганни Осадко та Владислава Івченка, інтерв’ю з художником Ігорем Цикурою та поетом Василем Довжиком, а також – нові імена в рубриці «Робітня»: Юлія Смаль, Наталя Пасічник, Анна Хромова, Роман Котик, Тала Владмирова, Марія Титаренко та Макс Непорада.

Новина номера – старт рубрики «Літ_Анатомія», де редакція пропонуватиме авторам виступити в ролі критиків себе самих – тобто зробити літературознавчий аналіз власного тексту чи таке собі «автопрочитання». Роль першовідкривача тут узяв на себе наш постійний автор Олексій Зарахович. У цій-таки рубриці подаємо ґрунтовний аналіз літературознавчого тексту («Постчорнобильська бібліотека: український літературний постмодерн» Тамари Гундорової) у виконанні Івана Лисого та короткий, «шпаргалковий» виклад періодизації української літератури Дмитра Чижевського.